Пари понять

Непроявлене — осердя натурфілософії, як проявлене — осердя богоодкровенної релігії. Оскільки непроявлене визнає, що істина існує, воно не є західним агностицизмом.

Частина 1, розділ 1 · Чому, коли і як сформувалися поняття Дао і Бога?

На відміну від богоодкровенної релігії, що визнає чудеса, Дао, яке панує на Сході, — натурфілософія, що виражає природу. Тому на Сході не постала надприродна релігія.

Частина 1, розділ 2 · Дао і Бог: звідки взялися природа й всесвіт і як вони рухаються?

«Дао де цзін» і П’ятикнижжя ставлять на початок Дао або Бога, а тоді пояснюють походження й закони всесвіту.

Частина 1, розділ 2 · Дао і Бог: звідки взялися природа й всесвіт і як вони рухаються?

Зміна між небуттям і буттям стала космічним принципом Сходу; вчення про буття, для якого існує лише буття, — принципом Заходу.

Частина 1, розділ 2 · Дао і Бог: звідки взялися природа й всесвіт і як вони рухаються?

І те, і те тисячоліттями служило передбаченню майбутнього в переломні хвилини. Але вчення про зміни «І цзін», через даосизм і конфуціанство, досі живе в східній думці.

Частина 1, розділ 2 · Дао і Бог: звідки взялися природа й всесвіт і як вони рухаються?

Дао непроявленого виражає абсолютне через заперечення; Бог проявленого постає в людській подобі.

Частина 1, розділ 3 · Як Дао і Бог ставляться до людини?

Джерело людського діяння. Недіяння постає в «Дао де цзін» як джерело діяння Дао; діяння в богоодкровенній релігії — як закон Бога.

Частина 1, розділ 3 · Як Дао і Бог ставляться до людини?

На Сході, що цінує недіяння, першою йде етика; на Заході, що цінує діяння, першим іде право.

Частина 1, розділ 3 · Як Дао і Бог ставляться до людини?

Мірило людського діяння. Думка про інь і ян іде за вченням про зміни; думка про добро і зло народжується з учення про буття.

Частина 1, розділ 3 · Як Дао і Бог ставляться до людини?

У змаганні Захід цілить в атаку й перемогу; Схід прагне розширити силу свого становища. Ґо шукає відносної перемоги.

Частина 1, розділ 3 · Як Дао і Бог ставляться до людини?

Даосизм, конфуціанство й буддизм відкидають трайбалізм і обстоюють реляціонізм. Реляціонізм не відмовляється від незалежності особи.

Частина 1, розділ 4 · Дао і Бог — осі цивілізацій Сходу й Заходу

Взаємодоповнення, що в сучасній фізиці заступило протиборство, утвердилося в природничих науках, але лише поволі здобуває гуманітарні.

Частина 1, розділ 4 · Дао і Бог — осі цивілізацій Сходу й Заходу

Діалог Дао й Бога у XVII і XVIII століттях. Західні мислителі Просвітництва зрештою наблизилися до натурфілософії Сходу.

Частина 1, розділ 4 · Дао і Бог — осі цивілізацій Сходу й Заходу

Питання, чи дух важливіший за інстинкт, не постає в східному вченні про природу людини — вченні про єдність духу й тіла.

Частина 2, розділ 2 · Чи дух (精神) важливіший за інстинкт (本能)?

Західна теорія суспільного договору народилася із завіту між Богом і людиною, що понад тисячу років панував над Заходом. На її місце Схід ставить виховання характеру.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Західна теорія стверджує, що природа людини не змінюється; східна бачить, як характер людини змінюється в межах вродженої природи.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Образ автора. Вважати дух джерелом світла, як чисту дошку Локка, — означає ризикувати повірити, що дух може звільнитися від інстинкту.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Людина народжується з умовою «свободи в межах долі». Якщо розв’язати питання природи й виховання по-східному, питання детермінізму й свободи волі зникає.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Бачення Заходу велике й величне, але його корінна біда — брак реалізму. Схід прагне не бачення, а гармонії стосунків.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Мета людської природи. Реляціонізм шукає сенсу життя; індивідуалізм — щастя.

Частина 2, розділ 3 · Учення про природу людини на Сході й на Заході: чи природа людини змінюється, чи вона незмінна?

Жень Конфуція нічим не відрізняється від любові до ближнього в Ісуса. Це етика понад усякою думкою і відповідь на запитання: «Як людині бути доброю без Бога?»

Частина 2, розділ 4 · Як людина може бути доброю без Бога?

Та сама етика, обґрунтована по-різному. І західні натуралісти почали розуміти, що етика — не заповідь Бога, а порада природи.

Частина 2, розділ 4 · Як людина може бути доброю без Бога?

Що таке альтруїзм? Схід бачить в альтруїзмі розумний егоїзм (enlightened self-interest).

Частина 2, розділ 4 · Як людина може бути доброю без Бога?

Схід створив національні держави майже на дві тисячі років раніше за Захід, а національна держава неминуче породжує політичну економію міньбень.

Частина 3, розділ 2 · Поява національної держави на Сході й на Заході та народження політичної економії

Французькі фізіократи, натхненні даоським недіянням, поширили laissez-faire на Заході.

Частина 3, розділ 2 · Поява національної держави на Сході й на Заході та народження політичної економії

У філософії політичної економії егоїзм і є загребущою рукою людини. Східна політична економія питає, як цією рукою керувати.

Частина 3, розділ 3 · Політико-економічний розрив між Сходом і Заходом: конфлікт приватного й суспільного інтересу проти їхньої збіжності

На відміну від західних економічних мислителів Нового часу, для яких приватний і суспільний інтерес сходяться самі собою, Схід стверджує, що вони зіштовхуються.

Частина 3, розділ 3 · Політико-економічний розрив між Сходом і Заходом: конфлікт приватного й суспільного інтересу проти їхньої збіжності

Промислову революцію й революцію ШІ пронизує поляризація, що супроводжує зростання продуктивності. Їй протистоїть східне шучжи, засноване на вченні про зіткнення приватного й суспільного інтересу.

Частина 3, розділ 4 · Куди веде нас революція ШІ: поляризація проти шучжи (術治)